Опис досвіду роботи

Розвиток пізнавальної активності засобами  інтерактивних технологій

Нині суспільство потребує високоосвічених, творчих особистостей, які могли б застосовувати і вдосконалювати свої знання в процесі діяльності. Саме вчитель має навчити і виховати людину, адаптовану до життя у змінних умовах.

Сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм і методів навчання, упровадження яких сприяло б активізації навчальної діяльності учнів, підвищувало ефективність одержання учнями нових знань, розвивало б творчу активність та навички колективно злагоджених дій.

         Активна діяльність сприяє не тільки виробленню практичних умінь і навичок, а й сприяє розумовому вихованню, розвитку думки й мови. Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику інноваційні методи навчання.

Пізнавальний інтерес –  це один із важливих мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності.

Науково-методична проблема, над якою працюю:  «Розвиток пізнавальної активності засобами  інтерактивних технологій».

Інтерактивні методики дають можливість створити такі умови навчання, де кожен учень відчуває свою необхідність, може розкрити свої здібності та продемонструвати знання з предмета, відчувати впевненість. Інтерактивне навчання здійснюється за постійної активної участі всіх учасників навчально – виховного процесу (від англ. Inter – взаємний і  act - діяти).  Жоден учень не домінує над іншим, як не домінує тільки одна думка. Учень може відкрито демонструвати свої знання та здібності. Я вважаю, що саме таке «середовище думки» на уроці дозволяє досягти високого рівня засвоєння знань і вмінь, які стануть засобом для розвитку дитини.

Відомий факт, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити ефективність засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість, а й на почуття.

Теоретичні основи досвіду: вітчизняні вчені О. Пометун і Л. Пироженко у праці «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» виклали основи класифікації і особливостей застосування цих методів.  На сторінках фахових періодичних видань ознайомилася із статтями:  Булєєва Л. В. «Алгоритм проведення інтерактивних ігор», Мельниченко Л. І.  «Використання інтерактивних технологій на уроках біології», Щербак С. М. «Застосування інтерактивних і нетрадиційних методів навчання на уроках» та іншими, кращі ідеї яких прагну використовувати у своїй роботі.

Залежно від очікуваних результатів уроку та форм організації навчальної діяльності учнів, використовую різні модулі інтерактивного навчання:

Модуль І «Кооперативне навчання» (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо).

Проводжу роботу в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування вміння відстоювати свою думку. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набувати навичок, необхідних для спілкування і співпраці, стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. (додаток А)

На етапі вивчення нового матеріалу я використовую метод «Джигсоу» - стратегія при якій учні працюють у групах, вивчаючи окреме питання. Після проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу. При цьому відбувається спільне засвоєння великої кількості інформації за короткий час. Так, у 7 класі під час вивчення розділу  «Різноманітність тварин» працюють  чотири групи: «екологи» – досліджують середовище життя, «анатоми» вивчають  особливості будови тіла, «фізіологи» – досліджують особливості процесів життєдіяльності, «систематики» вивчають різноманітність тварин; «практики» – опрацьовують   значення   тварину природі та житті людини.

 При роботі у великій групі (тобто з усім класом), намагаюсь уникати «закритих» питань, на які можна  однозначно відповісти «так» чи «ні», ставлю відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочую учнів висловлювати свої думки, судження. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за участь.

Через впровадження методу проектів спонукаю учнів виявляти інтелектуальні здібності, розвиваю  пізнавальні навички учнів, уміння творчо мислити, самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Мета виконання проектів – організація самостійної дослідницької роботи учнів під час вивчення біології, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи.  Школяр стає активним, зацікавленим, рівноправним учасником навчання. Проекти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Наприклад, у 11–му  класі під час вивчення теми «Людина і біосфера» учням пропоную створити проекти на тему: 1. Виробництво перспективних видів палива - замінників бензину.  2.Тютюновий дим як забруднювач повітря. Учні 6-х класів тільки починають працювати над створенням міні-проектів. 

Модуль ІІ «Колективно – групове  навчання» (мікрофон, незакінчене речення, мозковий штурм, навчаючи – учусь, ажурна пилка  та інші).

На етапі актуалізації опорних знань і вмінь доцільно використовувати «Мозковий штурм».  Цей метод спонукає учнів проявити творчість та уяву, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію, стимулює  інтелектуальні  можливості для швидкого та ефективного виконання завдання. Шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. Важливо їх згрупувати за змістом та вибрати базові ідеї для реалізації у навчальній діяльності. Наприклад, під час вивчення теми «Вуглеводи» у 10-му  клас, перед учнями ставляться проблемні питання. 1) Чи правильне твердження, що хліб, сир, ковбаса, цукор є штучною їжею? /Насправді термін «штучний» застосовують до того, що одержують переробленням уже готового природного продукту. Отже, це правильне твердження/. 2) Який зв'язок між буряком і тістечком? /Із буряка виробляють цукор, який використовують для приготування солодких тістечок/.3) Чому хворим на цукровий діабет інсулін вводять у кров, а не дають з їжею? /Потрапляючи в травний тракт, інсулін розпадається на амінокислоти і не може виконувати свої функції/.

Метод «Ключові слова» допомагає розвинути асоціативне мислення. Перед вивченням нової теми учні мають певні знання, які важливо виявити та активізувати. Наприклад, перед початком вивчення теми «Надклас Риби» у 7-му класі пропоную учням записати по кілька слів, характеризують цих тварин. Можна ускладнити завдання тим, що слова можуть бути лише прикметниками або іменниками.

Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон», «Ажурна пилка». Наприклад, під час вивчення теми «Структура і функції білків» у 10-му класі, пропоную кожному учню  картку особливого кольору з номерами (1 - 4): «Червоні» - визначають склад білків, створюють схему: замінні та незамінні амінокислоти. «Сині» - досліджують рівні структури білка, роблять відповідні малюнки. «Зелені» - у шкільній біологічній  лабораторії властивості білків. «Фіолетові» - складають таблицю: функції білків, приклади. Кожна група звітує про свою роботу. Важливо забезпечити роботу  кожного учасника групи. При таких методах роботи важлива координація діяльності (всі працюють над дослідженням визначених проблем, мають можливість уточнити  інформацію, задати питання.)

Особливу перевагу надаю методу побудови «асоціативного куща» та «гронування». Учні  вільно і відкрито висловлюють свої думки, здійснюють зв’язки між окремими поняттями. Така робота спонукає   до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Ці методи  можна використовувати на будь - якому етапі уроку. Наприклад: 6 клас, тема: «Одноклітинні організми» 

Використовую елементи технології  критичного мислення – це усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших, яке сприяє розвитку такої особистісної риси як креативність, і формує творче мислення, а отже, творчу особистість. Наприклад, під час узагальненні знань з  теми: «Типи комах з повним і неповним перетворенням»  у 7-му класі застосовую метод «Четвертий зайвий».  Серед запропонованих комах: тарган, сонечко, клоп, комар вибрати зайвого і пояснити чому.

Модуль ІІІ « Опрацювання дискусійних та проблемних  питань» (метод прес, займи позицію, дискусія, дебати, тощо).

Значу увагу приділяю прикладним завданням біологічної освіти, серед яких уміння працювати з різними джерелами біологічної інформації, отримувати та аналізувати цю інформацію, використовувати її для розв’язання біологічних проблем, уміння всебічно застосовувати отримані знання.

Суть методу «Діалог» полягає у спiльному пошуку групами узгодженого рішення. Клас об’єднується у 5-6 робочих груп i групу експертiв з сильних учнів. Група експертів складає свiй варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. Представники  від кожної робочої групи роблять  на дошці або на аркушi паперу пiдсумковий запис. По  черзі надається слово одному доповідачеві вiд кожної групи. Експерти фiксують спiльнi погляди, а на завершеннi пропонують узагальнену вiдповiдь на завдання. Групи обговорюють i доповнюють її. Наприклад, у 11-му класі під час вивчення теми «Взаємозв’язки організмів в екосистемах»   учням пропонується виконати завдання. l-ша група. Велика бiла чапля живиться рибою та водними безхребетними. Якi взаємозв’язки виникають мiж корюшкою (риба), чаплею та безхребетними?  2-га група. Вiдомо, що восьминоги живляться раками-самітникаии. Досить часто на черепашках, де оселилися раки, живуть актинії. Який взаємозв'язок існує мiж цими організмами? 3-тя група. Взимку мишi та зайці об’їдаютъ кору молодих плодових дерев. Якi взаємозв'язки властивi цим органiзмам?4-та група. Kapaci є травоїдними тваринами, щуки - хижаками. Який iснує взаємозв'язок між водорослями, карасями та щукою?

Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно знайти й аргументувати  чітко визначену позицію з проблеми, яка обговорюється. Метод дає можливість навчитися обґрунтовано, в чіткій і стислій формі формувати і висловлювати думки.  Важливо висловлювати свою думку: «Я вважаю, що …», пояснювати, чому саме так, наводити приклади та робити висновки «Отже (тому), я вважаю...».

  Наприклад, в 11-му класі під час вивчення теми: «Біосфера, її межі» учні обговорюють питання: «Чи можна вважати результати діяльності людини у планетарному масштабі свідченням приходу ери розуму?»

Застосовую метод «Ситуативне моделювання», який показує дітям важливість отриманих знань, можливість застосовувати їх на практиці, розвиває фантазію, логічне мислення, творчий підхід,  навчає учнів ставити запитання, вiдрiзняти факти вiд думок, виділяти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Наприклад, у 6-му класі під час вивчення теми «Будова насінини» пропоную таке питання: «У березні на дві однакові ділянки висіяли пшеницю та кукурудзу. Пшениця проросла у березні, а кукурудза – наприкінці квітня. Чому?»

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Так – чи – ні», «Поле чудес», вікторини, прийом «Вірю – не вірю», «Розшифрувати таблицю», «Підписуємо малюнок - пояснюємо», «Питання до тексту» - конкурс на найцікавіше питання.

Використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі вивчення  біології    надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів, зацікавлює учнів до вивчення предмета, сприяє індивідуальному вивченню матеріалу учнями. Пропоную  різні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі, серед яких: використання електронних тренажерів, підручників, енциклопедій; моделювання процесів і явищ; створення презентацій навчального матеріалу; здійснення проективної і дослідницької діяльності.

Самостійні роботи грають велику роль в процесі навчання. Провівши самостійну роботу – проміжний контроль, викладач бачить, як учні засвоїли даний матеріал і які моменти потребують додаткового пояснення. На своїх уроках я проводжу наступні форми самостійних робіт: індивідуальні картки-завдання, тестові завдання, доповни речення, заповни таблицю, визнач правильне  твердження.

Ефективним прийомом формування ключових компетентностей учнів є розв’язання біологічних задач. Всі тематичні задачі (з молекулярної біології, генетики, на правило екологічної піраміди…) вміщують суть життєвих ситуацій, пов’язані з аспектом збереження здоров’я.

Вчитель  має приділяти значну увагу закріпленню знань учнів на практиці, використовувати експерименти, досліди, спостереження, самоспостереження, екскурсії тощо. Результати дослідів слід обов’язково аналізувати і пояснювати.

На уроках біології здійснюю екологічне виховання, що  полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках та в позаурочній діяльності.

   Певна річ, у формуванні екологічної культури учнівської молоді важливу роль відіграє насамперед робота по формуванню здорового способу життя. Цей процес я  розглядаю насамперед як валеологічний компонент екологічної освіти і виховання, бо саме активне засвоєння валеологічних знань у системі неперервної освіти дає можливість кожному суб’єкту всіх її ланок осягнути свою роль та завдання у справі формування, збереження, зміцнення, відтворення, передачі особистого здоров’я, а також з істотною складовою формування належного ставлення до природного та суспільного середовища.

Рефлексія діяльності: обов’язково звертаю увагу на невербальні комунікації – стан душі кожного учня та настрій,  з яким приходять і закінчують урок. Рефлексія допомагає оптимізувати навчальний процес, сприяє усвідомленню змісту матеріалу. Учні самі беруть участь у підвищенні ефективності навчального процесу. Важлива роль аналізу власної діяльності, осмислення матеріалу та забезпечення психолого - емоційного фону уроку. На початку уроку  проводжу  рефлексію емоційного стану та настрою (музика, різнокольорові картки, зображення - смайлики).  В кінці уроку використовую картки  самооцінки.

Застосовую  рефлексивну вправу “Мікрофон”, в ході учні  висловлюють свою оцінку проведеного уроку:  «Я сьогодні зрозумів...»;   «Я мав можливість порівняти...»; «Я дізнався ...»;  «Я засвоїв...»;

 Регулярно опрацьовую фахову літературу: «Біологія. Шкільний світ.», «Біологія і хімія в школі», «Хімія. Біологія. Бібліотека», «Біологія. Позакласна робота». Детально вивчаю нові статті, що з’являються в мережі Інтернет. На основі опрацьованої інформації планую і спрямовую свою діяльність, створила підбірку дидактичних матеріалів для уроків, для підготовки дітей до олімпіади.

Творча діяльність учнів. Дослідницька робота на уроках повинна доповнюватися системою позакласної та позашкільної роботи. Школярі беруть участь у проведенні предметних тижнів з біології, олімпіадах, екскурсіях. Це дає можливість поглибити знання з предмету, підвищити до нього інтерес, допомагає сформувати в учнів цілісну картину світу.

 Результативність: Участь у круглому столі «Алгоритм самооцінки навчальної діяльності», педагогічному моделюванні «Проективно-продуктивна освіта у модернізації освітнього простору», у банку порад та рекомендацій «Навчання – процес і результат, засіб саморозвитку особистості».

         Щорічно учні приймають участь у Міжнародному природничому конкурсі «Осінній колосок», «Весняний колосок»,  де показують міцні знання.

Майже кожного року окремі учні 11-го класу здають біологію на ЗНО, обирають  профіль навчання пов'язаний з біологією..

         Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера в класі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала в них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу навчання.

         Впровадження інтерактивних методів навчання у практику пов’язане з певними труднощами і проблемами. Різний рівень знань і можливостей учнів  впливає на результат роботи, тому важливо намагатися виявляти знання учнів на максимально високому рівні. Постійного контролю потребує збереження доброї психологічної атмосфери в класі, дотримання правил взаємодії при виконанні навчальних завдань,  ведення аргументованої дискусії.  Залучення учнів до проектування уроку (визначають форми, методи роботи, які їм найбільше подобаються), колективне формування освітніх цілей та завдань працює на добрий результат, сприяє виявленню зацікавленості у більшості учнів.

         Своїм основним педагогічним завданням вбачаю підготовку людини майбутнього – творчої особистості, здатної до креативного мислення, продукування нових ідей та їхньої практичної реалізації, тобто компетентної сучасної людини - повноцінного громадянина суспільства, яка однаково успішно здатна зберігати досвід та сміливо опановувати  нове.